Для ілюстрації, якого розмаху набрала діяльність Української Військової Організації в Галичині в першому році, коли полк. Євген Коновалець був її Начальним Комендантом у Львові, подаємо звідомлення з одного тільки числа "Українського Прапору" в Відні.

 

БАЛКАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ

("Український Прапор", ч. 35, Відень, 16 вересня 1922 року)

У краю горить... Стихійний гнів українського населення, гнобленого безсоромним ляцьким наїздником при помочі нечуваних у культурному світі насильств та злочинів, охоплює грізною пожежею щораз ширші простори. Розпалюється щораз яскравіше та кидає свої багрові відблиски на цілу Европу. "Ірляндія над Збручем", якої ще так дуже недавно побоювався Льойд Джордж, стає швидше, ніж про це думали дипломати в Ґенуї та польські журналісти, дійсністю. Динамітові вибухи, нищення залізничих доріг і телеграфічних та телефонічних сполучень, замахи на ляцькі урядові будинки, заводи й уладження, підпалювання загарбаного ляхами майна й дорібку, безоглядна боротьба проти ляцьких креатур, посіпаків, запроданців та хрунів усякого роду, - те все й цілий ряд інших актів розпучливої самооборони катованого українського населення повторюється в Східній Галичині вже трохи не щодня. Український нарід, який уже в самих початках свого існування вмів ставити збройний опір навалі монголів, а протягом дальших століть не перестав боротися з ордами кримських азіятів і з московськими та ляцькими наїздниками, не думає нині, в епосі ХХ століття, падати безвольною жертвою ляцьких грабіжників. Тих самих польських панів і полупанків, яких колись преславний Богдан Хмельницький нищив на Україні, як ненажерливу сарану, та проганяв далеко поза межі Рідного краю. Спонтанно, з власної волі й самотужки, намагається так нещасне населення Східної Галичини спастися від нечуваних ляцьких злочинів і польської влади на українській землі. Край горить щораз то страшнішою пожежою і неначе закликає теперішніх суверенів Східної Галичини вирішити справу її державности ще передтим, заки ця пожежа переміниться в лютий гураґан - на цім важнім розміжжі між Східною і Середущою Европою.

* * *

Замах на станиславівського "воєводу" Юристовского? "Газета Цодзєнна" з 28 м. м. повідомляє: "Який невигідний є жидам і українцям воєвода Юристовскі, доказує факт (невідомо, з яких причин держаний в тайні), що перед несповна шести тижнями кілька українських "злочинців" хотіли виконати замах на життя "воєводи" Юристовского. На щастя власті впали в останній хвилині на сліди заговору й унеможливили його.

Дві ручні ґранати вкннули невідомі люди дня 19 серпня в Стрию до помешкання польського директора поліції. Тої самої ночі кинено такі самі ґранати до касарні польського війська. Ґранати вибухнули, але не вбили нікого. Наслідком того панує в Стрию велике затривоження і загострення відносин між поляками й українцями. Поліція розпочала енерґійні пошукування за справниками замаху. ("Дзєннік Людови").

Нищення залізничих доріг і телеграфічних сплучень у Східній Галичині поширюється щораз більше. На днях поклали невідомі особи в околиці Жабінки на залізничих шинах перепони. Одначе польські залізничники добачили їх перед часом і таким чином унеможливили катастрофу. ("Громадський Вістник").

Телеграфічні дроти недалеко Жовтанець зірвав хтось на великім просторі. Всі пошукування поліції лишилися без успіху. ("Громадський Вістник")

Червоний когут! На весні ц. р. розпарцелював польський князь Чарторискі з Журавна фільварок у Дубравці між мазурів і здемобілізованих охотників з армії Абрагама. Українським селянам заявив, що "Русіном нє спшедам, хоць бим своїм за дарма роздал". Небаром потім підложили одної ночі люди вогонь під стирти панського сіна вартости три мільйони польських марок. Сіно згоріло до тла. Другої ночі згоріла в Чарториского ще одна стирта сіна вартости три мільйони і стирта збіжжя вартости 22 мільйони польських марок. Під час пожежі ніхто з селян не хотів рятувати, так, що все згоріло до останнього стебла. ("Громадський вістник")

Невдалий підпал. У стодолі графа Дембіцкого в Яворові знайдено набій з вибуховим матеріялом, який підложили невідомі люди з ціллю підпалення будинків графа. Арештовано Олексу Процика, як підозрілого в тій справі. ("Громадський Вістник").

Про замах на старосту в Калуші пишуть часописи ще: "В день замаху роздався в місті коло 11 год, страшний гук. Виявилося, що це вибухла бомба, яку невідома особа підложила під приватне мешкання старости Мадуровича. Вибух спричинив лише матеріяльну шкоду. З людей не потерпів ніхто ні на житті ні на здоров'ї. Ця сенсаційна пригода дала в місті привід до різних толків. Поляки кричать, що це замах на підкладі чисто політичнім, виконаний українцями. Вони горлають, що це тільки одне звено в ланцюху "широко закроєної терористичної акції" ("Громадський Вістник")

Тайна українська організація в Тернополі. Ми вже подавали за "Газетою Поранною", що в Тернополі арештовано недавно під закидом творення й належання до тайної організації цілий ряд українських студентів: Володимира Ничку, Петра Вацика, Тадея Кучерішку, Теофіля Демчука, Єфрема Самборського, Єроніма Грицину, Богдана Заболотного й Михайла Кирила. Нині доповняємо цю вістку тим, що дня 19 ц. м. наслідком заходів адроката д-ра С. Барана, випущено всіх обжалованих на волю, одначе суддя Репніньскі веде слідство далі. В тій справі є ще обжаловані студентка Ярослава Білинська зо Збаража і студент Е. Мохнацький з Теребовлі.

Арештування в Чорткові. В Чорткові переведено на днях ряд ревізій і арештувань між українським студентством. Польська поліція шукає за якоюсь тайною організацією. Арештовано: студ. філ. Пахолкова, голову УПТ, директора "Народнього Дому" Миколу Малицького і студента Галянта зо Шманьковець. Усіх приміщено в чортківській тюрмі ("Громадський Вістник")

Новий замах на постерунок поліції в Яворові виконано дня 28 серпня ц. р. До постерунку кинули невідомі люди дві ручні ґранати, які експлодували з великою силою. Цілий будинок знищений. Один поліцай ранений у ногу, інші функціонарі не були тоді в бюрах. ("Газета Поранча").

Динаміт під залізничі шини підложено 28 серпня ц. р. на станції в Яворові. Наступив вибух, який знищив шини. ("Газета Цодзєнна")

Замаху на залізничий міст, віддалений три кілометри від Яворова, доконано вночі з 30 на 31 серпня ц. р. Екразитовий набій, який невідомі люди підложили під міст, експлодував по переїзді особового поїзду. Жертов нема ніяких.

Замах на нафтовий шиб у Космачі, власність польського акційного товариства "Прем'єр", виконано 26 п. р. Шиб облито вночі бензиною і підложено під нього два динамітові набої. Нічні сторожі вспіли усунути динаміт і згасили вогонь. В тім самім часі арештовано в державних лісах у Березовій Бані Михайла Шнайдера й Антона Кульбаку, які зайшли туди з Чехословаччини. Вони призналися, що зорганізували "банду", яка мала на меті роззброїти постерунки польської жандармерії, щоб викликати заворушення в Східній Галичині. Арештованих відставлено до в'язниці. ("Дзєннік Людови").

Замах на польську варту в Коломиї мав місце дня 28 серпня о год. 3 вночі. Якийсь озброєний відділ напав на польську стежу котра стояла на мості над Прутом і розпочав стрілянину. Польська варта втікла в великому перестраху до міста, де заалярмувала цілий ґарнізон. Заалярмоване військо зробило наступ на міст, але таємничий відділ зник. У зв'язку з тим переведено ряд ревізій між українцями в Коломиї. ("Діло")

Залізнича катастрофа наступила з "невідомих причин" недалеко Устрик під Хировом. Наслідком її була ранена одна особа. Виявилося, що шини на тому місці були знищені, від чого вагони вискочили поза залізничий шлях. ("Діло").

Бомбу підложено під щойно збудовану польську фабрику лікерів у Стрию. Замах не вдався тому, що підложена бомба не вибухнула.

Бомби під польський млин підложено в Стрільчиськах коло Мостиськ. Поліція арештувала Франка Калимона під замітом підложення цих бомб. ("Діло").

Телеграфічні дроти перервано 28 м. м. знову на лінії Львів-Жовква. Іменно в околиці села Грибович знищено на значнім просторі телеграфічні проводи і забрано телеграфічний дріт вартости трьох мільйонів польських марок. "Газета Цодзєнна" висловлює свій жаль, що дотепер не викрито ні одного організатора тих замахів.

Замордування аґента поліції. "Хвіля" повідомляє, що недалеко болехівського моста в Стрию замордовано поліційного аґента. Хто замордував, невідомо.

Вбивають війтів-хрунів у Стрийщині. Кілька війтів у стрийському повіті дали громадські печатки і свої підписи за тим, щоб Східня Галичина належала до Польщі. Дня 23 серпня ц. р. явився о год. 9 ввечері перед домом громадської ради в Дулібах, якої війт також дав свій підпис, невідомий чоловік. Він попросив одного парубка викликати начальника громади Гриня Курчака. Було якраз по засіданні громадської ради. Курчак, який був на підпитку, не хотів вийти. Замість нього вийшли два господарі, що робили варту. Один з них, Кущак, подібний зовсім до начальника громади, лишився, а другий поніс до середини картку від невідомого чоловіка. В міжчасі впав стріл і Кущак упав трупом. На картці було написано: "Смерть зрадникам!" Всякі пошукуваня поліції без успіху. Крім цього випадку, також у селі Підгірцях, повіт Стрий, невідома рука застрілила війта Яна Скуру. Також на війта в Стрілкові того ж повіту якісь люди намагалися виконати замах, одначе війт сховався. "Хвіля" поміщує допис зо Стрия, в якому говориться, що згаданих війтів замордовано за участь у виборах до окружної виборчої комісії. "Дзєннік Людови" коментує, що війтів убила тайна політична організація. Польська поліція намагається доказати, що там ділають висланці Галицького Уряду, який хоче викликати в краю ірляндські настрої.

Горить далі! В Дашаві коло Стрия згоріла 26 ц. м. стодола зо збіжжям у манастирі римо-католиків оо. Салезіянів. - У Камінці Струмиловій спалила невідома рука залізничий магазин. Цікаве те, що того самого дня перетято водопроводи, щоб унеможливити гашення пожежі. В одному з сіл недалеко Камінки спалено будинки польських колоністів. В одного мазура згоріло 40 штук худоби. - В Нестаничах радехівського повіту вибухнула пожежа вночі з дня 27 на 28 серпня ц. р. в забудованнях війта Галущака. - В тім самім часі згорів до тла війт у сусідньому судовому лопатинському повіті Станиславчик. - В Дорогичинськім повіті приділено землю для здемобілізованого польського жовніра Людвика Карта і для інших леґіонерів. Одної ночі невідомі особи підложили вогонь під будинки всіх колоністів. Всі забудовання враз із зібраним збіжжям і сіном згоріли до тла. - В Слободі Золотій, пов. Бережани, згоріли вночі дня 30 серпня ц. р. двірські будинки й уставлені стоги збіжжя, зібраного з 1,000 моргів. В одній зо стаєн згоріло 30 коней. Пожежа вибухнула одночасно в кількох місцях. Шкода виносить десятки мільйонів. Тої самої ночі спалено в Рибниках коло Бережан нововибудовану польську школу. "Кур'єр Львовскі" подає, що в обидвох цих випадках стверджено понад усякий сумнів участь українських боївок. - В селі Тадані спалено при помочі бензини ціле обістя тамошнього війта. Згоріло все збіжжя і 12 штук худоби. На фільварках у Неслухові й Сільці спалено кілька тисяч метрів збіжжя і льокомобіль. В Мазярні підпалено лісничівку. Ці три випадки мали місце в повіті Камінка Струмилова. "Кур'єр Львовскі" домагається закватирування в цім повіті військових відділів "для охорони життя й майна польських горожан і здавлення українського терору силою".

Аґенти державної поліції в Стрию придержали вночі 30 серпня двох підозрілих молодих людей, які говорили з собою по-українськи. В часі особистої ревізії знайдено у них ручні бомби. Негайно один з придержаних видобув з кишені револьвер і стрілив до аґентів, наслідком того аґент Пецула тяжкоранений. Обидва придержані втекли. "Газета Цодзєнна" подає, що тут ходило про виконання акту саботажу.

Грозять терором! В Долині явився перед двома тижнями у місцевого пароха Величковського секретар воєвідства при старостві Гурнісєвіч і домагався урядово, щоб парох, користуючися своїм авторитетом, вплинув на українську "боюфку", щоб не нищила місцевих поляків. Цього року згоріли три стодоли місцевих поляків-шовіністів, про що посуджують поляки якусь "україньскон боюфкен". Гурнісєвіч заявив, що коли парох на те вплине, то місцеві поляки вжиють терору проти українців, "аж до баґнетуф". Два тижні по цій заяві, дня 24 м. м., вони виконали погрозу. Біля української ґімназії напали якісь незнані бандити на вертаючого вечором студента І. Мазуркевича й один з них револьверовим вистрілом зранив Мазуркевича в голову. Це наслідки заяви секретаря староства. ("Діло").

Масові арешти у Львові і краю. Львівські дневники подають, шо у Львові і в різних містах Східної Галичини переведено масові ревізії й арештовано багато молодих українських інтеліґентів під замітом належання до тайних товариств і співучасти в різних протипольських замахах. "Газета Поранна" подає, що львівські поліційні власті впали на слід нового формального заговору в деяких українських кругах, який мав на меті зновлення терору й заворушень у Львові й у Східній Галичині в передвиборчім часі. Органам державної поліції вдалося зловити одного з виконавців плянів у хвилі, коли цей висланник (?) Уряду Петрушевича приїхав з важними приказами до Львова. "Газета Цодзєнна" подає, що вночі з 30 на 31 серпня львівська поліція під проводом інсп. Новодворского й ком. Хамайского урядила ряд ревізій та арештовань між українцями, передусім між студентами і пластунами. Викрито цілий ряд підтверджуючих матеріялів (?). Ближчих інформацій польські часописи не подають (бо їх не мають, ні польська поліція, - прим. складача).